- оторопілий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оторопіти.2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оторопілий
Смотреть что такое "оторопілий" в других словарях:
оторопілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
оторопілість — лості, ж., розм. Стан за знач. оторопілий 2) … Український тлумачний словник
оторопіло — розм. Присл. до оторопілий 2) … Український тлумачний словник
